вівторок, 5 січня 2016 р.

Свято рідної мови
(з проектною презентацією)

(14.11.2014)
                                          Підготувала і провела
                                              вчитель української мови                                          
                            та літератури
                                                          НВК «ЗНЗ І-ІІІ ст. – ДНЗ»
                                                          с. Костенів
                           Н.М.Гавінська

Кабінет української мови прикрашений плакатами на мовну тематику, учнівськими малюнками. Збоку на столі – тематична книжкова виставка. Встановлено мультимедійний екран.
(Перед виходом ведучих звучить пісня «Мова єдина» на фоні відеокліпу)
Ведуча 1:
Вітаємо усю шкільну родину – шановних вчителів та учнів – на Святі рідної мови. Воно стане підсумком тематичних заходів, що проводилися у нашій школі на відзначення Дня української писемності та мови.
Ведуча 2:
        Впродовж цього тижня учні малювали тематичні плакати і стінгазети, писали диктанти, вивчали вірші про рідну мову, створювали цікаві презентації. Тож настала пора учасникам свята продемонструвати результати своєї творчості, а глядачам – оцінити їх. Сподіваємося, це буде корисно для всіх присутніх, і кожен зможе дізнатися щось нове та цікаве, заглибитися у красу рідного поетичного слова, адже під час свята відбуватиметься ще й шкільний конкурс декламаторів віршів. Отож запрошуємо до участі у роботі журі конкурсу педагогів школи і всі разом рушаймо на зустріч із рідною мовою. Не біймося освідчуватися їй у любові.
Ведуча 1:
Рідна мово! Ти ж, як море, - безконечна і могутня. У тобі щедрість віків і пам'ять тисячоліть, неосяжна душа народу – його радощі й печалі, його труд, його піт і сміх, і безсмертя його.
Ведуча 2:
        Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів… Про її минуле і майбутнє – розповідь учнів 8 класу.
(виступ учнів 8 класу з презентацією «9 листопада – День української писемності та мови»)
Ведуча 1:           Як парость виноградної лози,
   Плекайте мову. Пильно й ненастанно
                            Політь бур'ян. Чистіша від сльози
                            Вона хай буде. Вірно і слухняно
                            Нехай вона щоразу служить вам,
                            Хоч і живе своїм живим життям.
       
(виступ учнів початкових класів з інсценізацією «Легенда про Мову»)

Ведуча 1:            Як гул століть, як шум віків,
    Як бурі подих – рідна мова,
    Вишнева ніжність пелюстків,
    Сурма походу світанкова,
    Неволі стогін, волі спів,
    Життя духовного основа.

Ведуча 2:             Цареві блазні і кати,
     Раби на розум і на вдачу,
     В ярмо хотіли запрягти
     Її, як дух степів, гарячу,
     І осліпити, й повести
                              На чорні торжища, незрячу.

Ведуча 1:             Хотіли вирвати язик,
     Хотіли ноги поламати,
              Топтали під шалений крик,
     В'язнили, кидали за грати.
     Зробить калікою з калік
     Тебе хотіли, рідна мати
     
 (виступ учнів 10 класу з презентацією «Фенікс української нації» – додається)
Ведуча 2:                 Валуєвих на кривду нашу
В житті було й перебуло…
Зневір'ям повнилася чаша
І в чаші – пінилося зло.
І рідне слово завмирало
В засиллі,
В дальній глушині.
Його зневагою карали,
Його палили на вогні.
Його в Шевченковому серці
Вбивали царські холуї.
Однак воно в нерівнім герці
Стояло за права свої.
З-під надмогильників,
З-під кручі,
Мов ломикамінь, у світи
Вставало пружно і співучо,
Свідоме правди й правоти.


Ведуча 1:
Основою, джерелом культури будь-якого народу є материнська мова. І той, хто, як неук, топче страдницьку долю українського слова, не знає рідної мови або цурається її, – прирікає себе на злиденність душі, на зневагу.
(демонстрація мультфільму за байкою П. Глазового «Кухлик»)
Ведуча 1:
        Український письменник Юрій Мушкетик так охарактеризував красу і багатство нашої мови: «Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. В народу нема скарбу більшого, як його мова… Слово – це крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти. Тож маємо зробити усе для того, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні.»
(виступ учнів 9 класу з презентацією «Фразеологія»)
Ведуча 2:                 Щаслива я і горда, що читаю
Шевченка, і Франка, і Українку
На незрівнянній українській мові…
О, що за мова! Тільки скажеш слово –
Й воно співає так, неначе вітер
Струни торкнувся – і вона зітхнула.
Струна? Чи слово? Чи сама душа?

( виступи учнів – учасників шкільного конкурсу декламаторів)

Ведуча 1:                 Ти можеш навчитись чужого звичаю,
І мову чужу, наче пісню, завчить.
Але і в раю не знайти тобі раю,
Якщо ти не будеш вітчизною жить!
Якщо позабудеш стежину до хати,
Яку дитинчам навпростець протоптав,
І матір, і рід свій, і слово крилате,
То, значить, чужинцем бездушним ти став.
Чужинцем не тільки для рідного роду,
А навіть для тої нової землі,
Для друзів нових, що тебе у негоду
Пригріли ласкаво у власнім теплі.

Ведуча 2:
        Кожній людині її мова мила, тому й відголос рідної мови солодко звучить в устах того, хто далеко від рідного краю, поміж чужими людьми перебувати повинен.
        Запрошуємо учнів 11 класу з презентацією про українську мову в діаспорі.
(виступ учнів 11 класу)

Ведуча 1:                 Я знаю: мова мамина свята.
В ній вічний, незнищенний дух свободи.
Її плекали душі і вуста
Мільярдів. Це – жива душа народу.

(починається підсумкова презентація під мелодію М.Скорика,
далі ведучі промовляють на фоні презентації)

Ведуча 2:
        Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з дніпровської води, від зорі й місяця народжена.
Ведуча 1:
        Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.
Ведуча 2:
        Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси ти Бог Любов, Бог Віра і Бог Надія! Мово, що стояла на чатах коло вівтаря нашого національного Храму і не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверни, ганьби.
Ведуча 1:
        Мово наша! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала ти втомлених духом, давала силу і здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерельну, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване тобою слово.
Ведуча 2:
        Прости! Воскресни! Повернися! Відродися! Забуяй вічним і віщим Словом від лісів до моря, від гір до степів. Світи від мороку і освяти нашу землю Україну, возвелич, порятуй її на віки!
(ведучі виходять, а мелодія стає гучнішою)

        Примітка:

Оголошення підсумків шкільного конкурсу декламаторів та нагородження переможців відбувається на загальношкільній лінійці іншого дня.

Немає коментарів:

Дописати коментар